Княжий град
Понад Десною місто чарівне,
В зелені шати вдягнене розкішно,
Де плине медоцвітом час неспішно,
Де Слова первозданність постає….
Тече неквапом з марева віків
Тисячоліть історія магічна,
Стоїть на правді непохитно вічність,
Як оберіг від зла і ворогів.
Обитель Сіверська, любов моя!
Краса твоя – земля обітована!
Звитягу Ігоря і сльози Ярославни
Поклав на пісню молодий Боян
І легендарне "Слово" заспівав
Зі злетами, падіннями і болем.
Тут час спинивсь, як сонце перед боєм,
Чеснотами людей обдарував.
Яка краса, мій рідний диво-край!
Де святість духу і душі безмежжя,
Де щирістю стрічають арка й вежі,
А у Десни в долонях весь розмай!
Цей край колись наміцно обійняв,
Любов у серці - голубе з червоним.
Мій княжий град - як оберіг любові -
Ти на весь зріст із правіків повстав.
