24.05.2011 18:35

-

541

11 | 11

 © Тарас Іванів († 2012)

Му – Му

Позу в простині украла, 

Розстелилась між угідь. 

Річенько, ти роки спала, 

Вибризнула жорстку хіть. 

В сотні роках просипалась 

Раз, чи два. Не два на рік. 

Ніби в помсті зголодалась. 

Хто, скажи, тебе обпік? 

Сонце стелить берегами 

Рибку, стомлену життям. 

Розігналась до нестями 

Течія грайливих плям. 

Все у ній, уся гріховність, 

Наших з вами перемог. 

І яка вже тут тактовність, 

Коли песик Му – Му здох?