14.01.2019 15:25
Без обмежень
31 views
Rating 5 | 2 users
 © Ем Скитаній

Люди білі...

в зиму - сонце сяє в небі, 

в синьосиніх небесах.

а внизу - земля в халепі, 

в кучугурах, у снігах.


в ранок цей у білосніжний -

фейєрверки і салют.

в сонці що ясне і ніжне

гучно день святкує люд.


там жонглер жонглює кульки, 

хмарки білі і дзвінкі.

мов лункі святкує гулькі.

по струні іде тонкій.


удавав з себе невдаху

і хитався з боку в бік.

з кульок тих - злітали птахи, 

зграї соєк і шулік.


блазнював жонглер, сміявся

і перекидом стрибав, 

на струні лежав, гойдався... -

ледь не падав, реготав!


а як раптом люди білі

крижані поміж крижин

у зорю ввійдут знімілі, 

у вечірню на спочин -


він тоді жонглює долі

в хуртовині на струні, 

що дзвеніла видноколом

сумом в темряві нічній......

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Над гаями... / Вірш | Ем Скитаній». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зимові надумки... / Білий вірш | Ем Скитаній».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.01.2019 13:26  © ... => Тетяна Ільніцька 

щиро дякую! 

 14.01.2019 19:32  Тетяна Ільніцька => © 

Блискучий вірш, побудований на виразних протиставленнях долу й гори, як у природі, так і в людині, у людському суспільстві в цілому)) Дуже! 

Публікації автора Ем Скитаній

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо