18.01.2019 12:50

для всіх

121

1 | 1

 © Анатолій Костенюк

У барі

І кожен вечір друг єдиний мій
у склянку опустив чоло,
і трунку терпкістю помічений
як я, захоплений в полон.
О. Блок

Сидимо в накуреному барі

з пересічними, як ми, людьми,

де пустій немає місця тарі,

де ми з кимось, водноча̀с самі;

де якими б не були бажання

і надій не мали б ми яких,

міра потягу до спілкування

перевершить міру сил людських.

А життя в нас лагідно-жорстоке –

ось такий вам смаковий контраст:

що cерцям гіркѐ і що солодке –

у житті, мов на столі у нас.

Нумо пити, щоб не залишити

у бокалі осад гіркоти!

Все ж таки – усі ми Божі діти,

з відкриття і аж до темноти.

***

Живемо̀ в накуреному барі

з пересічними, як ми, людьми,

де пустій немає місця тарі,

де ми з кимось, водноча̀с самі.

18.01.2019р.