23.01.2019 14:54
для всіх
56
    
  2 | 2  
 © Душа

Без эпилога наш роман...

Если роман без эпилога, значит он еще не закончился... 


Без эпилога наш роман,  

Ты путник млечного пути,  

А впереди Святой туман,  

В нем нам друг-друга не найти 

Пока не запоет лиман,  

Мечтая странника спасти. 


А он молчит до вечных лет,  

Гадая с солнцем в тишине,  

А обнимаю твой портрет,  

Ты только помни обо мне... 

Седой закат сменил рассвет,  

Не улететь в край во сне. 


Когда-то древний атаман,  

Державший, за руку меня,  

Отдал мне редкий талисман,  

Что вечно жив, меня храня... 

И годы согревают кровь,  

А имя Ладанки - Любовь. 




Прощался он не навсегда,  

И был тогда немного пьян,  

Рыдала в роще лебеда,  

А где-то степью шел буран… 

И пела тень его следа: 

«Без эпилога наш роман»... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.01.2019 19:10  Надія Крайнюк => © 

Чудова лірика, Олю! Дякую! 

 24.01.2019 09:43  Тетяна Белімова => © 

Сумний твір, пані Олечко... Нонфінальних творів не так і мало в літературі і вони не сприймаються незавершеними. На жаль, це, радше, норма, ніж правдива незавершеність чи недомовленість.

 23.01.2019 17:22  Лора Вчерашнюк => © 

Интересная тема - спасибо))))

 23.01.2019 15:12  Панін Олександр Миколайович... => © 

Когда того желает бог,
Прологом станет эпилог.
По кругу улетают вдаль
Надежда, радость и печаль.