Душа і Краса
Етюд
Душа рятувалась Красою,
Красою спасалась Душа,
Захмарилось небо золою,
Душа рятувалась Красою,
Вмивалась дрібною росою,
І слабшала воля чужа.
Зливалась Краса із Душею,
Просякнула Душу Краса!
Душа запалилась любов`ю,
П`янить, як сакральне вино,
Основа для Світобудови,
Навік життєдайне воно!
З дурманом ницим недоречні жарти,
П`яніти тільки від Кохання варто!