22.01.2019 23:55
Без обмежень
32 views
Rating 5 | 3 users
 © Панін Олександр Миколайович

Прощання

Блюз

 

Вже не треба побачень, 

Хоч тебе я кохаю, 

Біль у серці не згасне, 

Зронить сльози душа...

 

Ти забудь мене, прошу, 

І не згадуй, благаю, 

І пробач, якщо можеш, 

Розстаємось, на жаль!

 

Самозречення повне, 

Абсолютна залежність, 

Чоловік — мій володар, 

Повелитель і пан...

 

Трунок це чорнодійний, 

Він мене поневолив, 

Пов`язав мене міцно

І рятунку нема!

 

У неволі щаслива, 

Я не хочу боротись, 

Я не прагну свободи, 

Це неправильно? - Так!

 

Це блаженство від рабства, 

Ця залежна покора, 

Ця від себе відмова -

Чари Чорних Відзнак!

 

Чорний Вічності

карб -

Зачарований

скарб!

 

 

 

 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Душа і Краса (Етюд) / Філософський вірш | Панін Олександр Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Маричка — Марійка (Лічилочка) / Жартівливий вірш | Панін Олександр Миколайович».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.01.2019 19:39  © ... => Лора Вчерашнюк 

Дякую за відгук. за цікаву думку. 

 23.01.2019 17:28  Лора Вчерашнюк => © 

Інколи таке солодке рабство - від любові)))) Дякую))) 

 23.01.2019 15:05  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, шановна пані Тетяно! 

 23.01.2019 09:39  Тетяна Ільніцька => © 

Трагічне танго... 

Публікації автора Панін Олександр Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо