Прощання
Блюз
Вже не треба побачень,
Хоч тебе я кохаю,
Біль у серці не згасне,
Зронить сльози душа...
Ти забудь мене, прошу,
І не згадуй, благаю,
І пробач, якщо можеш,
Розстаємось, на жаль!
Самозречення повне,
Абсолютна залежність,
Чоловік — мій володар,
Повелитель і пан...
Трунок це чорнодійний,
Він мене поневолив,
Пов`язав мене міцно
І рятунку нема!
У неволі щаслива,
Я не хочу боротись,
Я не прагну свободи,
Це неправильно? - Так!
Це блаженство від рабства,
Ця залежна покора,
Ця від себе відмова -
Чари Чорних Відзнак!
Чорний Вічності
карб -
Зачарований
скарб!
