30.01.2019 16:55
Без обмежень
32 views
Rating 4 | 3 users
 © Наталія Устименко

Зима

Шапки дерев, немов хороми, 

Осіли крилами з небес, 

Вкриває землю скрізь перина, 

Аж просить наче, — Візьми й ляж.

Клубки дерев із віток-ниток

Стоять поважно, пишно так, 

Земля пухнастим, срібним златом

Укрила землю нашу враз.

Сніжинки срібні — ніжні квіти

Летіли з космосу до нас, 

Прийшли, щоб Землю відігріти

І обійняти ніжно так.

Ліплю я сніжечку зі снігу, 

Така хрумка, що аж рипить, 

Моє дитинство срібно-біле

Проснулось в серці й гомонить.

Так хочеться її куснути, 

Чи в брата кинуть, смішно враз, 

Моє рідненьке любе серце, 

Любові є в тобі запас.

Шапки дерев і снігу тиша, 

І казка тут крилом кружля, 

Вона велика Чарівниця, 

Їй посміхається Земля.

Це ж треба стільки, стільки снігу

Насипав зимний Дід Мороз, 

Для дітлахів ясна потіха, 

Вони сміються снігу знов.

Летять на лижах, бабу крутять, 

Санчата мчать із гірок враз, 

Зима, ти вмієш в холод лютий

Любов’ю радувати нас.

Місто Буча Київської області 13.12.2018




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 31.01.2019 16:23  © ... => Галина Пігут 

Дякую, люба Галиночко. 

 31.01.2019 13:48  Галина Пігут => © 

Вітаю,Наталочко, на "Пробі пера"! 

Публікації автора Наталія Устименко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо