Космос
Я злітаю в небо крильми
В більш незвідані світи.
Бачу зорі й вогні сині
Всіх галактик світових.
Пролітаю в їхнім світлі
І в туманах зоряних,
Бачу Бога, бачу крила
Своїх янголів святих.
Досить очі лиш закрити
Й янголи приходять враз,
Забирають вверх на крилах
В різнобарвних кольорах.
Кольори такі яскраві,
Що в житті не видно їх,
А в Галактиках космічних
Є фракталів ліхтарі.
Візерунки там чудові,
Переливами ідуть.
Вогні різнокольорові
Мандали із зір плетуть.
Андромеда і Красуня,
І Галактика Боде,
Воза Колесо, Комета
Всіх з собою поведе.
І Чумацький Шлях й Центавр А,
І Сомбреро й Соняшник,
Мала Хмара Магелана -
Космос гарний, як квітник.
І спіральні, й еліптичні,
І бушуючі, мов сталь,
Різні є Галактик види,
Що туманами кричать.
Є такі, що оком бачать,
Оком Всесвіта свого.
Є, що Серцем і Душею
Звуться в Бога нашого.
Є, як диски, є сферичні,
Є фрактали зоряні,
Є такі, що сонцем дишуть,
Є такі, що все, як сніг.
Є такі, що в переливах
Синьо-жовтих вогоньків,
Наче Бог із них яскраву,
Гарну свічку запалив.
Бачу я рожевий колір
В деяких Галактик-Дів,
Вони ніжні та тендітні,
Зразу видно, молоді.
Є планети сині-сині,
Ті вже старші, в сідині.
Вже вони багато років
В космос-світі прожили.
Є планет, неначе маку,
У Галактик у одних,
В інших мало, так великі
Містяться планети в них.
Я літаю по світ-зорях
Із дитинства, розповім
Вам секрети подорожні
Свої поміжсвітові.
Там в світах танцює світло,
Бога світло золоте,
Воно всім у кожний атом
В нашім Всесвіті іде.
Звати світло те велике -
Безумовна це любов!
Вона сама найсильніша
Із вселенських є основ.
Її Бог нам шле неспинно
У серденька, що не сплять,
А до нього у молитві
Своїм серцем гомонять.
Іншим в серденько долинуть
Хоче світло золоте,
Але тук-тук-тук - закрито
Й світло Боже не пройде.
Як відкриються дверцята
Усіх зоряних сердець,
То настане рай у світі.
Рай галактик! Наш Творець
Так виковує нам душі,
Щоб почули ми його -
Світить, світить нам доріжку
В царство світла свойого.
Місто Буча Київської області, 29.11.2018
