08.02.2019 21:45
для всіх
64
    
  2 | 2  
 © Владимир Нищимный

Ніч присіла на зорянім ґанку...

Ніч присіла на зорянім ґанку, 

Сипле срібло яскраве до ніг.

Місяць в небі співа колисанку, 

У вишневім саду білий сніг.


Закружляло у вальсі натхнення, 

Зодягнувшись в святковий убір, 

І торкнулось душі одкровення ̶

Світ казковий ляга на папір.


Надихай мене, доле, благаю,  

Шепотінням дубів вікових, 

Подаруй мені слово в розмаю

Серед зелені трав лугових.


Я надам йому силу й вітрила, 

Непокірність Дніпрових пучин,  

Й на зорі піднесу, мов на крилах, 

До незламних Карпатських вершин.



Львів, 20.01.2019

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.02.2019 16:46  Борис Костинський => © 

Але поетично як, пане Володимире! Просто зачарували!

 09.02.2019 12:26  Ольга Білицька => © 

Красиво!