09.02.2019 22:00
Без обмежень
11 views
Rating 5 | 2 users
 © Владимир Нищимный

Щось стискає в душі, мов пружину

Щось стискає в душі, мов пружину.

Журавлі вже курличуть весні.

І я теж виміряю стежину, 

Йду наосліп кудись у вісні.


Тільки-но крок ступив за узбіччя -

Іншій вимір і часу, і місць.

Посміхається вітер в обличчя -

Я для нього тут бажаний гість.


Щось шепоче своє при дорозі, 

То обійме, то в плечі штовхне.

То піднятись угору не в змозі, 

Наостанок щось в уха збрехне.


І піде геть від мене у трави, 

Набиратися розуму й сил, 

Щоби знову на крилах забави

Піднестися у сам небосхил…

Львів 23.01.2019



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Плине час, мов весняний струмочок... / Ліричний вірш | Владимир Нищимный». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мені болить... / Ліричний вірш | Владимир Нищимный».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.02.2019 09:11  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова лірика. 

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо