Він твій
з рубрики / циклу «Для Душі»
Він твій, допоки іграшки по долу,
Допоки, в крок, вміщається аж два.
Допоки, нехотя щоранку в школу,
Допоки :-Мамо, мамочко, ну мааааам!
Він твій, вкарбовано у серці
І перша зустріч, і той, перший плач,
Коли таким знайомим виявилось все це-
У ваших душах відгукнувшись враз.
Це не любов…
Це, щось незриме...
Його ніяк не вкутати в слова.
У Всесвіті знайшлась Душа дитини
І Мамою тебе обрав.
Він твій.В хвилини розпачу і болю
Рутини, злості, не зважай-
Час швидкоплинною рікою,
До крихти забере і скаже:-Все, бувай!
Але, допоки, ще дитинсво в хаті,
Допоки:Мам, послухай, розкажи!-
Ти розумієш, ось де щастя,
безмежне, материнське, на межі…
Він твій, допоки іграшки по долу,
Ведмедик, плюшевий, ще у кутку дріма-
Та виросте, без попередження й раптово-
В одному кроці-твоїх два…
Полтава, 10.02,2019