27.06.2016 20:43
for all
171 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Трофименко Наталія Петрівна

Голос твій почути хочу

Голос твій почути хочу

Ти навіюєш весну мені

І побачити тебе я мушу

Без тебе так самотньо мені.


На самоті моя душа і серце, 

Хоче час назад повернути, 

Де були літа молоді і юні, 

Ми не знали, що є любов насправді?!


А як взнали, то жадно пили

Ці солодкі погляди до дна

І думала я, що так буде вічно, 

Бачити тебе кожного дня.


Та, не могло так бути вічно

І доля розлучила нас.

Тепер я іноді згадую

Час наших поглядів


І юності мов солодка ріка, 

Що залишилась в минулому, 

Де спогадам нема кінця…

Нема кінця жалю і розпачу, 



Любові терпкого вина!

Я все залишила в минулому, 

В глибинах серця, його дна, 

Десь, в потаємному кутку.



7. 11.2015

Публікації: Трофименко Наталія Петрівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.07.2016 20:04  © ... => Георгій Грищенко 

Дякую! 

 06.07.2016 00:24  © ... => Георгій Грищенко 

Дякую! 

 29.06.2016 15:50  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно, журлива елегія. 

 29.06.2016 09:21  Тетяна Белімова => © 

Трішки сумно. Знайомо. Кожен може згадати такі моменти. Добре, коли нема зла і зневаги до колишніх почуттів. 

 29.06.2016 06:30  Георгій Грищенко => © 

Гарне бажання сформоване у добрий вірш.