Не соромся своїх сліз
Ти плачеш? Не соромся своїх сліз.
Бо це не сльози…Це твоя молитва,
Коли болить нестримно так поріз,
Що завдала чиясь холодна бритва.
Коли не можеш ти дібрати слів,
Аби почуло крик твій синє небо,
Аби до хмар на крилах він летів,
Загоїв рану - ту, що в серці в тебе.
Ти не ховайся. Просто лиш поплач…
Господь почує кожне твоє слово!
Легеньким вітром Він тобі «Пробач»,
Шепне на вушко тихо-тихо знову.
Пробач і просто мовчки відпусти,
Не розривай ще більше тую рану.
Не треба біль в душі своїй нести -
Хай у сльозах навіки він розтане.
Ну а для Бога… зайві всі слова,
Бо Він крізь тишу кожного почує,
Наповнить серце ласками сповна,
І всі ті рани… просто залікує!
Дрогобич, 2019
