Схід забирає найкращих
Як довго уже світанки
В обличчя війни зазирають!
Проходять по долях танки,
Свобода героїв ззиває.
Виймає з грудей усю сущність,
Не мають права на фальші,
Бо так випробовує мужність.
Від градів в очах мозолі
І потом втому змивають,
Обвітрені душі поволі
Руками свинець згрібають.
І поки голодом волю
Нескорені вигризають,
Перекоти ще по полю
Совість свою розвівають.
Катам, що принижують волю,
Із неба відлунням Голгофа
Прародом кричить від болю:
"Люди! Побійтеся Бога!"
Київ, 07.12.2018
