Тут рай, тут небо на землі
Кричиш крізь сльози мені ти
І дивишся не вниз, а в гору.
Я теж сумую за тобою,
Але нема вже там мене,
Пройде зима і все мине,
Сльозами з неба плачу я,
Лиш не картай ти так себе,
Дивлюся в низ і плачу так,
Як ще не плакав я ніяк.
Прошу, лишайся на землі,
За мною ти не йди,
Тому, що я поруч завжди...
Твоє серце вибухає від кохання
І мерехтіння болю долітає до небес
А ти не знала, що любов - страждання
Й що взагалі не відбувається чудес.
І що коли так сталось на землі
То так було потрібно на горі.
Ти, милая, не плач, що сталось так
І я вже відлітаю,
Ти милая не плач і знай,
Що я тебе кохаю
Прошу, живи за нас обох,
Тому, що так вирішив Бог.
Бо ти живеш, ти ще жива,
Хоча сумуєш так -
Тепер, ти мусиш щастя віднайти,
І до своєї йти мети!
А я на тебе зверху вниз
не буду лити більше сліз,
Тих сліз гігких, а лиш кохання,
Бо лиш твій сміх моє бажання...
Твоє серце вибухає від кохання
І мерехтіння болю долітає до небес
А ти не знала, що любов - страждання
Й що взагалі не відбувається чудес.
І що коли так сталось на землі
То так було потрібно на горі.
Ти, милая, не плач, що сталось так
І я вже відлітаю,
Ти милая не плач і знай,
Що я тебе кохаю
Так, я пішов з цього життя,
Я пішов підкорювати небеса,
Я так люблю тебе і ти,
Мене кохала теж завжди.
Являюся у сні, не полишаю твоїх мрій,
Але від цього ще сильнішим стає біль...
Через роки страждань
Крізь сльози знову ти
Благаєш про єдине -
ВІДПУСТИ...