Дозволь мені торкнутися душі
Можливо тільки це моє спасіння?
Ти можеш навіть і не вірити мені
Та я люблю тебе, і це не божевілля.
А може й божевілля, сон чи казка?
Бо я страждаю і прокинутись не в змозі
І у коханні за поразкою поразка
Бо ми йдемо не по одній дорозі.
Не помічаєш сліз моїх, не помічаєш сміху,
Ти завжди один, ти сам з собою
Ти робиш все лише собі на втіху
А я між іншим хвора лиш тобою…
