Розминулись дороги
з рубрики / циклу «Про долю»
Бачить крізь сльози,
Одні руїни,
Геть ті погрози,
Не зігне спини.
Голову вгору,
Рівненькі ноги,
У лиху пору,
Зійшлись дороги.
Вихром крутило,
Гнуло додолу,
Тіло тремтіло,
Цур тому всьому.
Знов розминулись,
Їхні дороги,
Та не забулись,
Біль та тривоги.
м. Славута,
