Натхнення
Як оповиє душу стан натхнення,
Із неба йде Боже благословення.
І серце плаче, радує, болить,
Душа щемить, сумує і бурлить.
Любов і ненависть, страждання і повага,
Скорбота, жаль, і співчуття, й зневага.
І повні очі роса-сльози наповняє,
І усмішка із уст палких лунає.
Душа говорить - слово виринає,
І в риму правильну поезію вкладає.
Пронизує, як струм, і серце, й душу,
І виплеснути, й написати вірш я мушу.
Бо кожну букву, кожне слово вистраждати й пережити,
І в кожнім задумі, і думці, і в сюжеті жити.
І за героїв, й за події щиро переймаюсь,
З ними страждаю, і радію, і втішаюсь.
У грудях б`ється кров і ворушиться,
Наполягає Музі підкориться.
І всі ці почуття спонтанно виникають,
І серце полонять, і в душу проникають.
Політ думок у творчості душі і серденька,
Полонити можуть розум вночі і раненько.
І Боже з неба йде благословення,
Як оповиє душу стан натхнення.
с.Нижні Станівці, Буковина, 19.02.2019
