Я сперечаюсь сам з собою...
В кого від спокою ключі
І хто крутіший у двобої –
Чи я, чи сон мій уночі?
Я з ним борюсь не на татамі –
Під схлипи свічки на столі,
Зі слів складаю орігамі
В нічному зоряному тлі.
Зітхає полум’я у тиші
І час сповільнює свій біг…
Немов присів я на узвишші
Над даллю пройдених доріг.
То лину птахою над полем
У круговерті диводня,
То в пам`ять радістю чи болем
Впаде забутого зерня.
То, мов краплиною у морі,
На хвилях спінених думок,
Пливу в бурхливому просторі,
Шукаю мрії острівок.
А догорить свічі огарок,
Складу з безсонням мирову,
Зійду з своїх уявних хмарок
І в ліжко сон свій позову…
Львів, 25.02.2019