22.02.2019 09:20
for all
39 views
rating - | no users
 © Владимир Нищимный

Знов заплакала тиша вночі...

Знов заплакала тиша вночі

На вікно свої сльози зронила.

Навесні у дорозі ключі

Від небесних зірок загубила.


Проливається смуток у сон, 

У далекі забуті стежини.

Щось нашіптує їй в унісон

Вітерець, налетівши з чужини.


У незнаній іду стороні, 

До печалі нової звикаю.

А розступиться обрій мені –

Знов надію примхливу плекаю.


І в минулому часі кудись

Запізнитись боюся в дорозі.

І злетіти не можу увись, 

І прискорити кроки не в змозі.


Так до ранку і ходжу в вісні, 

Мов хмаринка у небі блукаю.

Чи шукаю любов навесні, 

Чи минуле кохання гукаю...

21.02.2019


Владимир Нищимный цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора