Розбите Серце
Етюд
Розбито серце в котрий раз
по застарілих швах,
Недоля козири завжди
ховає в рукаві.
Стікають роси золоті
по голубих стежках,
Розбито серце в котрий раз
по застарілих швах,
Назад нікого не вертай
у марних молитвах,
А шрами пам`яті, на жаль,
незгойні і живі.
Розбито серце в котрий раз
по застарілих швах,
Недоля козирі завжди
ховає в рукаві.
Розгулює нещадний біль
по застарілих швах,
Згасають, чахнуть і тремтять
злих сподівань вогні,
Стікають роси золоті
по голубих стежках,
Всі чесні помисли вкінець
загрузли у багві.
Веселощів поблякла тінь
на голубих стежках,
Зневірились уже давно
надії в молитвах.
