22.12.2014 11:09
for all
3462 views
    
rating 5 | 11 usr.
 © Панін Олександр Миколайович

Розбите серце

Розбите серце

З циклу “Химерні світи“

Ти чого так забилося важко,
Нерозсудливе серце моє?
Нам з тобою невимовно тяжко.
Та нас кожен за те осміє.

Не звіряй своїх болів нікому, -
Світ не любить чужої сльози,
Не давай волі жалю гіркому,
Не викликуй людської грози.
……………………………….
Хай святкують обранці щасливі!
Не нудись, дурне серце, замовч:
Наші співи сумні та тужливі
В них прокинуть самісіньку жовч.

Треба ввічливим всякому бути,
В шкаралущі убратись товсті,
Або згинуть від лютої скрути,
Одуріти навік в самоті!

П. Грабовський.

1.


Зненацька темне лихо надійшло –

Мороз улітку, морок на світанку.., 

А серце, мов крихке, червоне скло –

У грудях скрип скривавлених уламків…


Розлуки іній доторкнувся скронь, 

А я нестримно, наче навіжений, 

Лечу наосліп в пекло, у вогонь

І спопеляю крила мрій рожевих…


Моє недовге щастя, прощавай, 

Ніколи інша вже не буде мила, 

Знайти і втратити навіки рай –

Така от доля, доленька жахлива…


Тебе гризе сумління, знаю я, 

Ні спокою не знаєш, ні розради, 

Утішся люба, втрачена моя, 

Так сталося і ти не винувата.



Надій нема, усе, усе дарма!

Безсилі мрії, сльози, сподівання…

Сумує, квилить

Траурна Сурма,

Оплакує

беззахисне

кохання.



2


Я силами Небесними клялась

І я зламала клятву Чистим Небом, 

До Світла відтепер навіки – зась!

Забудь мене, не пам’ятай, не треба!


На осуд заслуговую, на гнів –

Твоє життя і щастя поламала, 

Коли б ти проклинав мене, сварив.

Мені б, здається, трохи легше стало!


Сама собі безмірно я гидка, 

Штовхає потяг ниций на безумство…

Солодка пристрасть в той же час - бридка, 

І я чиню духовне самогубство.


Твій біль – тягар на совісті моїй, 

Мій вчинок – вічна болісна примара;

Дурманить хтивий Усолоди Змій, 

За грішну втіху вже чекає кара…


Натішиться Спокусник і піде, 

(О Доле, ти, неначе Ворон, крячеш!)


Мене не знайдеш, добрий мій, ніде, 

Тому що приймеш і усе пробачиш.



Надій нема, усе, усе дарма,

Вчинила гріх - зламала клятву Небом!

Сумує, плаче

Траурна Сурма…

Прощай, найкращий,

пам’ятать

не треба!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.05.2019 20:00  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро вдячний, шановна пані Світлано! 

 17.05.2019 17:58  Світлана Рачинська => © 

Дуже сподобалось! Перехрестя слів і...бездоріжжя.... 

 21.01.2015 02:20  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую, пані Мальво. 

 21.01.2015 02:12  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сподобалось! Відчутно...
Особливо вразив перший... 

 30.12.2014 02:02  © ... => Деркач Олександр 

Щиро дякую за коментар. 

 28.12.2014 20:10  Деркач Олександр => © 

Сподобалось, цікаво вийшло... 

 24.12.2014 11:27  Олена Вишневська => © 

Взимку моє ельфеня вирішило підготуватися до літа))))) тому зараз відлежується, але десь з нового року буде вже літати, як справжній боєвий ельф)))) 

 23.12.2014 22:02  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленочко. Де Ви пропадаєте? Чи має ельфеня зимові обладунки? 

 23.12.2014 10:56  Олена Вишневська => © 

Олександре, дуже-дуже-дуже прониклива поезія! Моє Вам чудово за такі прекрасні відголоски душі його і її! 

 22.12.2014 03:00  © ... => Антоніна Грицаюк 

Радий, що сподобалось, дякую. 

 21.12.2014 22:32  © ... => Тетяна Белімова 

Пані Тетяно, дуже дякую за коментар.Ви завжди глибоко розумієте і тонко відчуваєте.
А герої.., важко сказати що буде далі, що дівчина схаменеться, то вже напевне... будемо сподіватись.
Надія не вмирає ніколи. 

 21.12.2014 22:22  Тетяна Белімова => © 

Олександре Миколайовичу! Який Ви твір написали!!! Задушевність такого діалогу могло продиктувати лише глибоке знання і розуміння людської душі (вибачте за тавтологію - якось так почуваю). 

Мене дуже зворушив Ваш твір. І чоловіча сповідь, і жіноча. І так шкода, що щастя неможливе. І дуже-дуже хочеться, аби у героїв усе було добре! 

 21.12.2014 19:16  Антоніна Грицаюк => © 

Зворушлива історія кохання!

 21.12.2014 18:35  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Красивий, чуттєвий вірш, сповнений драматизму і життєвих реалій. Гарно! 

 21.12.2014 17:47  Люлька Ніна => © 

Вічна тема любові і страждання. Написано чудово з болем у серці. 

 21.12.2014 17:03  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, пані Світлано, дякую. що вдчуваєте усі нюанси Вашою Ніжною Душею! 

 21.12.2014 17:00  Світлана Рачинська => © 

Такий проникливий драматизм... Життєва картина. Згубні почуття тих, хто приречений на страждання... Зламана клятва - це і є зрада. Докори сумління. Як багато всього! Але мені, як ковток свіжого повітря Його почуття. Дуже красиво... "Лечу наосліп в пекло, у вогонь
І спопеляю крила мрій рожевих…" - прегарно ж як!...