Світлана Орловська Різнопері
Мої друзі на цій полиці -
різнопері характери в ряд
запитають мене: "Чом не спиться
уже двісті сторінок підряд?"
Ой не спиться, любі,
Не спиться...
Може, спокій у вас знайду.
Ваші мудрі задумані лиця
розгадають мою біду.
Заколише біду ваше лоно,
а на згадку мені - рубці.
Тихо пам`ять моя потоне
в недопитому молоці...
16.03.2019 13:16 Тадм => © |
 Знайомі відчуття :) Чудове віршеня! |
13.03.2019 13:02 Каранда Галина => © |
 Чудовий вірш. Колись і я точно так сприймала книги. Зараз чомусь майже перестала читати. Аж шкода, що вже немає того захоплення книгами, яке було раніше. |
13.03.2019 10:38 © ... => Тетяна Белімова |
Дякую) Хочу почитати, Ви мене заінтригували! |
13.03.2019 09:56 Тетяна Белімова => © |
Класний і живий вірш, як завжди у Вас, Світланко)))) |