13.03.2019 02:21
Без обмежень
23 views
Rating 5 | 7 users
 © Світлана Орловська

Різнопері

Мої друзі на цій полиці -

різнопері характери в ряд

запитають мене: "Чом не спиться

уже двісті сторінок підряд?"

Ой не спиться, любі, 

Не спиться...

Може, спокій у вас знайду.

Ваші мудрі задумані лиця

розгадають мою біду.

Заколише біду ваше лоно, 

а на згадку мені - рубці.

Тихо пам`ять моя потоне

в недопитому молоці...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «У ярах покоси, а над ними зорі… / Вірш | Світлана Орловська».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.03.2019 13:16  Тадм => © 

Знайомі відчуття :) Чудове віршеня! 

 13.03.2019 13:02  Каранда Галина => © 

Чудовий вірш. Колись і я точно так сприймала книги. Зараз чомусь майже перестала читати. Аж шкода, що вже немає того захоплення книгами, яке було раніше. 

 13.03.2019 10:38  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую) Хочу почитати, Ви мене заінтригували! 

 13.03.2019 09:56  Тетяна Ільніцька => © 

Класний і живий вірш, як завжди у Вас, Світланко))))
Не повірите! Зовсім недавно прочитала роман про "книжкову аптеку" месьє Жана Одинака. Це - бестселер "Маленька паризька книгарня" Ніни Джордж. Дивовижно, як схожі ідеї приходять до різних авторів))))))) Це щось у всесвіті, напевно...

Публікації автора Світлана Орловська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо