З весною наодинці
Кожна весна мріє стати жінкою
З весною наодинці. Мовчить вона і я...
Від березня до травня - квітуча самота...
Від німоти до крику - один лиш помах вій.
З тобою наодинці. Та ти, на жаль, не мій.
Тримай мене за руку, хоча б у снах своїх,
Лети мене до мрії, мандруй мене до втіх.
Малюй мене і втілюй, світи і окриляй,
Цілуй до напівсмерті і дихати не дай.
Не дай мені проснутись, і рук не відпусти,
Здається, аж до краю я можу так іти...
З весною наодинці. Про що вона мовчить?
Можливо, мною стати бажає хоч на мить?..
