18.03.2019 04:26
for all
41 views
rating 5 | 1 users
 © Іван Петришин

Джосенґ Кінґ Дженджонґ, Адмірал І Сун-сін

Класична Корейська Поезія

Світова Поезія

Поезія Минувшини Вітрів

Класична Корейська Поезія: Джосенґ Кінґ Дженджонґ, 

Адмірал І Сун-сін.



Джосенґ Кінґ Дженджонґ





(15-те сторіччя)


з часу, коли я залишив імперський палац, як обурений птах, 

я волочив свою одиноку тінь поміж синіх гір.

прошу про сон щоночі, але сон не приходить:

рік за роком проминає у горі, але горе не закінчується.

спів зупинився, місяць блідий над вершинами на світанку;

кров клекотала, опавші пелюстки - червоні у весняних долинах.

коли небо глухе до пісні солов`я, 

чому ж-бо вуха сумуючого чоловіка такі чуткі?


Адмірал І Сун-сін, Сіджо


(16 сторіччя)


осіннє світло тьмяніє над морем:

дикі гуси високо пролітають у холоді повітря.

коли тривожно я кидаюся у ніч, 

місячне сяйво ловить мій лук і меч.


***


моє бажання бачити тебе

збувається лише у снах;

коли до мене ти приходиш, 

приходжу я до тебе.

то ж-бо наснімо знов

майбутню ніч, 

і вирушімо одночасно, 

аби зустрітися на нашому шляху.


переклад з корейської на англійську- Лімб Джей-ана


переклад з англійської- Івана Петришина


//www.korea.net/NewsFocus/Culture/view?articleId=123105

CША, 17.03.219


Іван Петришин цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора