19.03.2019 20:33
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Старезна груша

Старезна груша в батьківськім саду

До сонця зашкарублі тягне віти, 

І думає: - Ще сонечка хоч раз вкраду

Щоб післязимну душу відігріти.

Щоб ще хоч раз коріння ожило, 

Й святого соку від землі надпИло, 

І листям на гілляччі проросло, 

І грушами у серпні уродило.

Старезна груша небо підпира, 

Хоч сили з кожним роком покидають, 

Порепалась, потріскалась кора, 

Її зайці уже зимою не чіпають.

Із кожним роком більш сухих гілок, 

Прийде господар – будуть гарні дрова, 

Та все ж стоїть, не визнава спілок, 

Підрізана, та штибна й гонорова.

Солодкі груші, мов фруктовий мед, 

Торкнуться вуст – і знов мала дитина, 

У голові Шекспірівський сонет, 

Навколо трав розстелиться перина.

Навіються серпневі літні сни, 

І терпкий смак безмісячного неба, 

Й чергової прожитої весни...

Минає груша... Може, так і треба?



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Прийшла весна / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Радість / Вірш | Добродій Ольга Іванівна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.03.2019 19:18  © ... => Тетяна Ільніцька 

сердечно дякую. Заходьте ще на вогник 

 20.03.2019 09:22  Тетяна Ільніцька => © 

Дякую за грушеву насолоду))))) 

 19.03.2019 21:14  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ ! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо