Візьми
Візьми моє серце, воно мені тисне,
Сховай його в куртку допоки те стука,
Візьми мій будинок, назви його квітнем,
Хай стануть парканом йому твої руки.
Де інші будівлі у сірих кольчугах,
Немов на підбір вийшли з піни морської,
Де лучник прогнув свою зброю у дугу
І коси у сяйві полощуть тополі,
Де квіти ідуть під поріг просто з лісу,
Де янголи ранком тупочуться нишком,
Візьми моє серце, воно мені тисне,
І ним назавжди загорни свою книжку.
