22.03.2019 02:08
Без обмежень
24 views
Rating 0 | 0 users
 © Григорій Кравцов

Розпач

Коли ти сердишся, ненавидиш себе,

Катуєш думкою свій потьмянілий розум,

Тоді довкола бачиш тільки те,

Що світ випльовує іще одну погрозу.


Ти спиш вночі, чи знов не спиш,

І вже до стану цього звик

Живий чи мертвий ти лежиш,

Існуєш, чи можливо зник?


Щось крутить, ниє і болить,

Стучить у грудях й рве на зовні

Прокинулось, гуде, свербить

Розплющив очі гніву повні.


Ти стогнеш, плачеш чи кричиш

Ніби до бою закликаєш

Насправді з болем ти мовчиш, –

Крізь ком у горлі замовкаєш,


Шукаєш втрачених моментів

Та вже не повернути їх

Щось намагаєшся довести,

Та все даремно, всім на сміх...

Місто Вишневе 2 травня 2012 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Григорій Кравцов

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо