22.03.2019 19:08
18+
155
    
  3 | 3  
 © Соня Скарбек

Розкажи

Розкажи

Коли ніч-у-ніч, коли янголи грають у піжмурки, 

Коли день-у-день пробивають зап`ястя підсніжники, 

Коли ти не спиш, ти не спиш коли? - розкажи мені, 

Розкажи, чиє моє життя дотичне до твого імені?

Чи моя чужа любов омиває край твого берега, 

Чи це твій ковчег будують із мого дерева?

Чи моїми губами вітри тобі пестять вилиці, 

Чи моїми гілками грона до тебе хиляться, 

Чи моїми руками небо над нами зірвано?

Розкажи мені...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2019 14:31  Аліна Чиж => © 

Кохання - далеко не монохромна категорія. Це я знала. Але Ваш вірш переконав, що це багатошарове, забарвлене у сто відтінків червоного почуття. Дуже класно!

 26.03.2019 12:42  Олена Вишневська => © 

Такі вірші з особливим емоційним забарвленням і стилем автора не залишають байдужими читачів. Гарно! Натхнення Вам!

 24.03.2019 13:00  Тетяна Белімова => © 

Соню, емоційний градус Вашого тексту плюс ліризм - це те, що вабить мене і, думаю, багатьох у поезії. І піднесено, і стишено, камерно водночас)

 22.03.2019 21:21  Панін Олександр Мико... => © 

Віра у Кохання
І сумніви,
Сумніви і віра
У Кохання -
Все від душі,
Від серця
І про Кохання
Прохання!

 22.03.2019 19:20  Каранда Галина => © 

Все чудово.
Всі образи сподобалися, про зап`ястя і підсніжники тільки мені чомусь не зайшов. Якщо це відсилання до розп`яття, то в мене підсніжники з ним не асоціюються. Чи це одночасно і покарання, і відродження?