Монмартру
Фото: Інна Власюк
В цьому місті живуть янголи,
Тут катаються на роликах,
Пишуть стіни жовтим маркером –
Замальовують недоліки.
Іноді людей зіштовхують,
Іноді, за це отримують,
І тому, за першим рогом вже -
Залишаються незримими.
Тут проміння тигром бігає,
Тут будинки тісно туляться,
Звір, як час, у спину дихає
Й заганяє в кінець вулиці.
А на вечір, знову янголи
Відчиняють пишні лоджії,
Щоб зірвати з неба манго,
Й смакувати охолоджене.
Тут вночі дощі здіймаються
Перевернутими сходами,
Тут частіше все лишаються -
Люди, янголи і спогади...
