26.03.2019 15:39
18+
141
    
  6 | 7  
 © Світлана Рачинська

У внутрішньому дворику

У внутрішньому дворику
Віршик старенький, як і светрик )

у внутрішньому дворику

у плетеному светрику

сидять двоє за столиком

у бурштиновім скверику

уста їх пахнуть кавою

уста їх пахнуть тишею

час ланцюгами ржавими

квітки снують над нішами

і сонце парасолею

жовтавиться на лоджії

побачення із долею

прозорі перехожії

уста ярять розмовами

зіниці поцілунками

у внутрішньому дворику

горням зігріті руки їх

раз у сто літ стрічається

у внутрішньому дворику

під светром задихається

жива любов за столиком

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2019 23:52  Микола Щасливий => © 

Щось нагадує:

Хочеться кави. Зваб у голосі.

Скверів у светрах в квіткові смужечки.

Ниток яскравих шляхів на глобусі,

Вузликів, бантиків, смайликів, дужечок. )

:)))

 26.03.2019 22:20  Тетяна Белімова => © 

Мені чогось здалося, що така замальовка можлива лише весною. Я можу помилятися, звісно. Але сонячні лоджії й усміхнені перехожі найбільше пасують саме весні! А про кохання - уже й мови нема))))
Чудово!

 26.03.2019 22:17  Тетяна Белімова => © 

Яке ж неймовірне замріяне фото!
Іду до вірша!

 26.03.2019 16:29  Панін Олександр Мико... => © 

"Жива Любов за столиком"
Живе натхненням кавовим,
Горять Кохання сполохи,
Живу Любов за столиком
Освячують загравами,
П`янять цілунком кавовим.
Жива Любов за столиком
Живе натхненням кавовим.

 26.03.2019 15:49  Каранда Галина => © 

затишний такий светрик)
і віршик)