Не думай про смуток
не думай про смуток,
його - такий синій-синій,
цілунком торкнувши,
ввібрав океанський погляд
вітри незабудок
розвіюють ранки зимні,
бо я завжди поряд...
ти бачив як очі
в містах обіймались як люди
і тиша так ніжно
твої цілувала скроні
ти думав - це дно чи...
чи знав, що живу в твоїх грудях,
ще ближче, як поряд?
не думай про смуток,
в житті він маленька кімната,
навколо ж алеї
і янголи нам щось говорять...
любов-моя-рута,
де чути, як дихає натовп,
а ми, просто - поряд...
бо рай мій і дім -
це свитина,
в яку ти руками своїми
мене огорнув, як пташки тамуючий подих...
не думай про смуток,
його, такий синій-синій,
лиши океанам,
в яких ти глибоко так
поряд...
17 травня 2017 р.
