Весняні печалі
картинки - безліч їх! -
мигтять перед очима.
по одній
висмикуєш мов карти,
кладеш на стіл
і удивляєся мов в ярмаркове дійство
пусте у марноті,
в хаос,
у безлад,
в рух сварливий,
у зіткнення в гульбі.
галюцінаціями -
дзвоники відлунням
у ритмі серця -
то по асфальту
тонкого каблучка жіночого підбори... -
до обрію крокується краса.
- ...і рух той права правити не маєш -
подумав із чуттєвістю в очах. -
редагувати мить і доторком не смієш!
бо все життя піде у шкереберть.
і, взагалі - галюцінації то лиш!
і лише карти
з зображенням на них,
картиночки...все інше -
фантазії.
мовчанням
тосується усе.
перетасованими віялом злітає
в нікуди,
у ніщо,
у простір
здійснених і не здійснених бажань.
і прагнень в небуття
у коловерті пустої метушні,
у плутанині образів
і зміщенних подій
усупереч покращень
твого
й навколишнього світу...
...і знов уява борсається в сітях
весни хитрунки,
спокусниці,
яскравої красуні!..
старий,
капариш казнащо
розчулений в печалях
теплом і лагідними повівами вітру
між віт в саду,
де пурхають вже перші комашини,
пташині співи
линуть
у світанки...
