Підйом
Жарт
Мелодія горна сувора,
Неначе розпечена сталь,
Зав`язує різко, безжально
Морськими вузлами
печаль.
Онучок не чує бабусі,
Він храпом розчавлює горн,
Мелодія плаче скажена,
Сувора, мов зойки валторн.
Портфель притулився до ліжка,
Як чорний гіркий шоколад,
Не хоче хлопак прокидатись,
Не хоче робить променад!
Бабусина служба сувора:
Із ледарем знову “облом”,
Бабуся, труби у “валторну”,
Вселяй у онука “підйом”!
