02.04.2019 21:41
Без обмежень
46 views
Rating 0 | 0 users
 © Українка Леся

Давня весна

Була весна весела, щедра, мила, 

Промінням грала, сипала квітки, 

Вона летіла хутко, мов стокрила, 

За нею вслід співучії пташки!


Все ожило, усе загомоніло –

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло, 

А я лежала хвора й самотна.


Я думала: "Весна для всіх настала, 

Дарунки всім несе вона, ясна, 

Для мене тільки дару не придбала, 

Мене забула радісна весна".


Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки

Замиготіло листячко зелене, 

Посипались білесенькі квітки.


Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав, 

А з ним прилинули пісні пташині, 

І любий гай свій відгук з ним прислав.


Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала;

Весни такої не було й не буде, 

Як та була, що за вікном цвіла.

 1894 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Леся Українка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо