Безумство Небесних Сфер
Етюд
Позбувається світ
адекватності,
Рейвах знов
на небеснім чолі,
Маячна візуальна
свідомості
На химерному,
хмарному тлі.
Не полишить свої
зазіхання
Зоресяйний, лихий
Люцифер,
Забезпечть Любов
і Кохання
Тільки безлад
пекельних сфер.
Миготить в круговерті
паноптикум,
Як чаклунський
відвар блекоти.
Для Кохання безумство —
це опіум
І без нього
нема
повноти.
