По мед
З точки зору бджіл
До дуба крався Пінні Вух,
З ним поруч — пан П`ятак,
Вивчали бджоли тихий рух,
Не хтіли спать ніяк!
“Не треба шкірити щелеп
І нам нести біду,
Як прийде хтось до нас по мед,
Потоне сам в меду!”
З болота чути крики жаб,
Вух від жаги тремтить,
Злітає в небо “дирижабль”,
Під ним завис Ведмідь.
Реве Ведмідь, що хмарка він,
Ніяк не Пінні Вух,
Йому допомагає Свин,
Їм трясця межі вух!
Стріляє Свин, лякає Бджіл,
Розносить “дирижабль”,
Летить в грязюку “бузувір” -
Грабіжника не жаль!
Сміялись бджоли від душі
І реготав комиш,
Ведмідь і Свин по мед пішли,
Знайшли грязюку лиш!