20.04.2019 21:10
for all
54 views
rating - | no users
 © Іван Петришин

Верба-вербена

вірші українською

мнемо-відродження

верба-вербена,  

зелена-зелена, 

вербить, вербує, 

росте-чатує, 

вербить-вербить, 

аж ніс засвербить, 

врочисто мовчить, 

дивиться в очі, 

несе сни пророчі, 

нагадує, що ти є, 

що ти- зіллячко моє, 

квіти білі- сніг і дощ, 

про Перуна ніжний спомин, 

про Чумацький Шлях зірок, 

про суцвіття дальніх згарів, 

верба- то дерево чарів, 

яких сила- незворотня, 

це- Усесвіту безодня, 

незборима міць громів, 

блискавок, ясних маланок, 

це- і вечір, ніч, і ранок, 

це- літа і роки, й весни, 

відлік часу, тихий, чесний.

верба, вереб, вреба, врежба, 

ворожба і віробіжжя, 

то є начит на все збіжжя, 

що зійде, зросте, достигне...

чуєш, вірл у небі скиглить?

чуєш, сокіл там свистить?

і шуліка там шугає?

ястріб жертву вибирає.

то- Перуна посланці, 

вислані у всі кінці

над вербою, над вербою, 

що схилилась над тобою.


(з неопублікованого рукопису).


Іван Петришин



CША, 20.04.2019


Іван Петришин цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора