23.04.2019 00:12
for all
30 views
    
rating - | no usr.
 © Франко Іван

Грiє сонечко!

Грiє сонечко!

Грiє сонечко!

Усмiхається небо яснеє, 

Дзвонить пiсеньку жайвороночок, 

Затонувши десь в безднi-глубiнi

Кришталевого океану...


Встань, 

Встань, орачу! Вже прогули вiтри, 

Проскрипiв мороз, вже пройшла зима!

Любо дихає воздух леготом;

Мов у дiвчини, що з сну будиться, 

В грудi радiсно б`єсь здоровая

Молодая кров, 

Так i грудь землi диха-двигаєсь

Силов дивною, оживущою.


Встань, орачу, встань!

Сiй в щасливий час золоте зерно!

З трепетом любвi мати щирая

Обiйме його, 

Кров`ю теплою накормить його, 

Обережливо виростить його.


Гей, брати! В кого серце чистеє, 

Руки сильнiї, думка чесная, —

Прокидайтеся!

Встаньте, слухайте всемогущого

Поклику весни!

Сiйте в головах думи вольнiї, 

В серцях жадобу братолюбiя, 

В грудях смiливiсть до великого


Бою за добро, щастя й волю всiх!

Сiйте! На пухку, на живу рiллю

Впадуть сiмена думки вашої!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись