Він був соколом іншопланетним
Він був соколом іншопланетним,
прилітав дуже рідко,
а втім,
вистачало завжди того ле́ту,
щоб мені милуватись ним.
Він був соколом тим, що безкрилий,
і літав дуже низько,
але
вистачало йому тої сили,
щоб собою підтяти мене.
Я шукала від нього спасіння.
Хоч наївно бувала сліпа,
закіпало у серці прозріння -
пересолена сумом ропа́.
Темна Північ його заманила.
Там, зустрівши синицю, осів.
Полатала вона йому крила -
пришивала сніги замість слів.
І побачила я -
вже по ві́нця...
Опускаюсь до самого дна...
Як я вдячна синичці-жінці,
що у сокола вірить вона!
