Тетяна Чорновіл Чорнобиль. Річниця вибуху
Чорнобиль. Ще ятриться рана й досі
У розмаїтті календарних дат.
Десятки літ ослабити не в змозі
Величини і болю марних втрат.
В життя ввійшла навала слів резонна,
Бідою побут сповнюючи вщерть –
Радіаційна хмара, стронцій, зона,
Відчуження, летальна доза, смерть.
І з Саркофагу на руїнах роду
Всіх не злічити, вбитих без меча
На честь невинних жертв мого народу
Нехай не згасне пам’яті свіча.
28.04.2019 22:31 Серго Сокольник => © |
 Чорнобиль... Я був тоді у Києві... |
26.04.2019 20:44 Світлана Рачинська => © |
 Полум`яно, від самого серця до серця промовляєте... |
26.04.2019 13:25 Костенюк => © |
 Правильний вірш! |
26.04.2019 11:11 Олена Вишневська => © |
 Кригою під шкіру... Трагедія невимовна, і наслідки її ще довго будуть давати про себе знати.... |
26.04.2019 10:06 Борис Костинський => © |
 Чудово сказали, Тетяна! Коротко та вірно! |
26.04.2019 09:20 Надія Крайнюк => © |
 Сильно. Дякую. |
26.04.2019 08:56 Каранда Галина => © |
 Скільки біди на українців... |