30.04.2019 09:18
Без обмежень
21 views
Rating 5 | 1 users
 © Двірний Сергій

Він і вона

Душа і тіло, 

він і вона

чужинці, 

коханці…

Мешканці різноголосих світів, 

подорожні протилежного краю, 

хай мовою іншого й не володіють, 

одне одного чують без слів…

Розуміючись тільки на мигах, 

безмовність свою бережуть, 

немов запоруку союзу, 

ніби невинність чи вірність взаємну…

Обопільним захопленням, ниткою долі, 

сплетені в пару, 

уявою живлять непорочність єднання, 

стережуть його наче сон…

Й радіючи дотику, погляду, жесту, 

слово бояться між себе впустити, 

дати місце знанню, 

бо, лукаве, поставить під сумнів, спростує, загубить…

Так і бредуть по життю, 

без відповіді, без запитання, 

взявшись за руки, зазирають у очі, 

з надією гріх не пізнати ніколи…


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.05.2019 02:57  © ... => Лора Вчерашнюк 

Дякую! 

 30.04.2019 21:08  Лора Вчерашнюк => © 

Дякую за " ...з надією гріх не пізнати ніколи" - бо де любов - гріха немає..... Сподобалось! 

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо