04.05.2019 21:43
Без обмежень
27 views
Rating 0 | 0 users
 © Гребінка Євген

Горобці та Вишня

Глянь, глянь, летять, да їх летить чимало, 

Куди оце летять з оселі Горобці?

Дивлюсь, у сад побрались молодці.

На Вишеньці їх геть-то насідало, 

І бенкет зараз підняли;

Цвірінькають, джеркочуть, знай, на Вишні, 

Із ранку самого до пізньої пори.

Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, 

Що Вишеньці моїй предобре у саду, 

Що їй превесело, бо як край неї йду

Або і так коли зирну у сад із хати, 

Все зволять Горобці по гілочках скакати.

Ось тиждень як не був, дивлюсь — кат його ма!

На Вишеньці гостей нема.

Чого, лишень, вони літати перестали?

Як розібрав, бодай і не казать!

Ох! Поти жевжики вчащали, 

Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали, 

Тепер до бідної ніколи не летять.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Євген Гребінка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо