17.05.2019 22:19
Без обмежень
8 views
Rating 5 | 1 users
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Моє життя - стакан вина,

Моє життя - стакан вина, 

з галузки і до грона винограду, 

розчавленого в сусло, 

зібраного в бутель, 

хмільного пійла - лиш один стакан, 

комусь напохмелитись і не більше.

А ти чекала свята, і не менше, 

коли саджала в грунт ламку лозу, 

і доглядала, боже мій, плекала, 

чекала плоду - грона соковитого мого.

А гроно оцет, і пробачень мало...

Розчарування лишене птахам...

Мене не з`їли в холоди осінні.

Опале лсття.

Сором на лозі.

Господь зібрав усе, що залишилось, обрізавши галузки до зими.

Не залишив на посміховисько сусідам

вичавлюючи сік у бутилі.

Вино перебродило...

- Авва Отче?

А ти не причаститись, і не спокусилась.

Не пригубила, і не вилила - минула, 

Не чащу, не бокал - гранчак.

Комусь напохмелитись залишила.

А я й не проти.

Байдуже мені.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Господи, душу мою забери.щ / Вірш | пі - падіння деградація занепад». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Хатинка на дереві / Вірш | пі - падіння деградація занепад».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Пі - Падіння Деградація Занепад

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо