Хатинка з веселкою у димарі
Стікає у вечір з піль гомін гарячий,
Вертають додому батьки-трударі,
Стрічає їх щебетом щирим, дитячим
Хатинка з веселкою у димарі.
Соломою в дасі кошлатиться стріха,
Розмахує крильми павич на стіні,
А ми всі – до мами – найбільша утіха:
Адже їх побачим крізь сон на зорі…
Під сволоком тихо співає колиска
Тягучі в правічній любові пісні,
На полику покотом срібним намистом,
Пшеничним колоссям голівки малі…
Лишилась уже половина з колосся,
А друга з птахами десь лине вгорі,
Та виявом щастя всміхається й досі
Хатинка з веселкою у димарі.
