Відгомін Майдану
…А ви – раби,
Тож рабський ваш «закон».
Всі гори золоті – «елітній» черні??
Даремна суєта, повторюється сон…
Прокиньтеся, народ іде по тернях!
І – тягнеться за ним кривавий слід,
Ворони й чайки жадібні кружляють…
Вони схотіли Душу – на обід,
Голубоньку малу вони терзають.
Хижацька зграя – дика і страшна,
У кожного – «глобальні інтереси»…
А ти, моя Вкраїно, мов струна:
Дзвенить серденько, вражене Дантесом!
Стріляє він – і гинуть вояки,
Небесна сотня ВІЧНО на сторожі…
Годує «ворог внутрішній» з руки
Тих чайок і ворон… О зглянься, Боже!
Прийми у лоно вищого Закону –
Звільни Вкраїну з рабського полону.