14.05.2019 15:28
Без обмежень
52 views
Rating 0 | 0 users
 © Люлька Ніна

Доля жінки-матері

В Недобоївцях хотинськиїх сім`я проживала, 

І п`ять донечок-дівчаток, красунечок мала.

Жили мирно і заможньо, добре газдували, 

І ні горя, й недостатку у сім`ї не знали.


Та щось чоловік змінився - жінка замічає, 

Досить часто невідомо і кудись зникає.

Став він замкнутий, лихий і погляд ховає, 

Про сім`ю багатодітну вже зовсім не дбає.


Раз прийшов додому пізно і сварку зчиняє, 

Рідних дочок й свою жінку з хати виганяє.

"Ідіть геть з моєї хати - кохаю другую, 

І тебе не хочу знати, не люблю такую".


Жінка плаче, і голосить, і його вмовляє, 

На благання він увагу зовсім не звертає.

Донечки перелякались і не сподівались, 

Що продав тато їх хату, а вони безхатьки зостались.


А він зраджував дружині й з коханков зійшовся.

І по селі гордо й пишно з любкою пройшовся.

Люди усі були в шоці і не зрозуміли, 

Як коханка із сім`ї забрати зуміла.


Бо вона і приласкала, й горілочки дала, 

Тілом й словом облесливо так причарувала.

І ні стид, і зовсім совість її не терзали, 

Як вона багатодітну сім`ю розрушала.


Із п`ятьма дітьми сама жінка залишилась, 

Та від горя й безпорадства - Ні! Не розгубилась.

Мужньо все те перенесла й тяжко працювала, 

І при татові живому дітей-сиріт мала.


Щиро вірила у Бога і Його молила.

Щоби їх благословив, щоденно, просила.

Та прийшла біда у хату - віри зріктись вимагають, 

Не зреклась, і комуністи її у тюрму саджають.


Тверда в вірі була жінка, і хоч катували, 

Та Господь і Матір Божа її вберігали.

Тато дочці співчував й за кордон подався, 

У слободу, до Канади робити найнявся.


Як приїхав, дочці й внучкам маєток купив, 

Він на хату і сад з яблунь кошти заробив.

А вона життєві біди з мужністю пройшла, 

Своїх дочок виростила й в люди вивела.


Усіх донечок-красунь сама вінувала, 

Без великих посагів їх заміж віддала.

І життя у них щасливе, і мати радіє, 

Як згадає про минуле сумно серце мліє.


Пройшли роки, постарів чоловік в коханки, 

І вже її не потрібний - виганяє зранку.

Він приходить до дружини і почав просити, 

Але жінка не змогла ту зраду простити.


Ось такая доленька нелегкая бУла, 

Про шлях пройдений, життєвий вона не забула.

Таким мамам-героїням доземно вклонитись, 

Господу і Матір Божій за них помолитись.

с.Нижні Станівці, Буковина 12.05.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо