Доля жінки-матері
В Недобоївцях хотинськиїх сім`я проживала,
І п`ять донечок-дівчаток, красунечок мала.
Жили мирно і заможньо, добре газдували,
І ні горя, й недостатку у сім`ї не знали.
Та щось чоловік змінився - жінка замічає,
Досить часто невідомо і кудись зникає.
Став він замкнутий, лихий і погляд ховає,
Про сім`ю багатодітну вже зовсім не дбає.
Раз прийшов додому пізно і сварку зчиняє,
Рідних дочок й свою жінку з хати виганяє.
"Ідіть геть з моєї хати - кохаю другую,
І тебе не хочу знати, не люблю такую".
Жінка плаче, і голосить, і його вмовляє,
На благання він увагу зовсім не звертає.
Донечки перелякались і не сподівались,
Що продав тато їх хату, а вони безхатьки зостались.
А він зраджував дружині й з коханков зійшовся.
І по селі гордо й пишно з любкою пройшовся.
Люди усі були в шоці і не зрозуміли,
Як коханка із сім`ї забрати зуміла.
Бо вона і приласкала, й горілочки дала,
Тілом й словом облесливо так причарувала.
І ні стид, і зовсім совість її не терзали,
Як вона багатодітну сім`ю розрушала.
Із п`ятьма дітьми сама жінка залишилась,
Та від горя й безпорадства - Ні! Не розгубилась.
Мужньо все те перенесла й тяжко працювала,
І при татові живому дітей-сиріт мала.
Щиро вірила у Бога і Його молила.
Щоби їх благословив, щоденно, просила.
Та прийшла біда у хату - віри зріктись вимагають,
Не зреклась, і комуністи її у тюрму саджають.
Тверда в вірі була жінка, і хоч катували,
Та Господь і Матір Божа її вберігали.
Тато дочці співчував й за кордон подався,
У слободу, до Канади робити найнявся.
Як приїхав, дочці й внучкам маєток купив,
Він на хату і сад з яблунь кошти заробив.
А вона життєві біди з мужністю пройшла,
Своїх дочок виростила й в люди вивела.
Усіх донечок-красунь сама вінувала,
Без великих посагів їх заміж віддала.
І життя у них щасливе, і мати радіє,
Як згадає про минуле сумно серце мліє.
Пройшли роки, постарів чоловік в коханки,
І вже її не потрібний - виганяє зранку.
Він приходить до дружини і почав просити,
Але жінка не змогла ту зраду простити.
Ось такая доленька нелегкая бУла,
Про шлях пройдений, життєвий вона не забула.
Таким мамам-героїням доземно вклонитись,
Господу і Матір Божій за них помолитись.
с.Нижні Станівці, Буковина, 12.05.2019