07.05.2019 19:54
Без обмежень
41 views
Rating 0 | 0 users
 © Люлька Ніна

Гуцулка для Фрозіни

Жила сім`я в Станівцях і п`ять дітей мала, 

Середущую дівчину Фрозіною звали.

Дівчина та працьовита, здорова і сміла, 

А робота, в її ручках, як вогонь горіла.


У Барбівці потяги з вугіллям примчали, 

Розвантажувать колгоспників молодих послали.

Серед них також Фрозіна - дівчина була, 

Викидала із вагонів вугілля вона.


Так робила, не ставала, аж росою вкрилась, 

Уся змокла, хоч крути, ще й дощем умилась.

Дощ, той лив, як із відра, лиє й поливає, 

І гарячу, і спітнілу та злива купає.


Вся промокла дівчина, замерзла і тряслася, 

Не витерлась і в сухе не перевдяглася.

А коли вже на Глібоку вона доїхала, 

Як зайшла у свою хату замерзла й палала.


І, без тями, Фрозіночка на ліжко упала, 

З-за високої гарячки вже не пам`ятала.

Люди кажуть, що в лікарню треба відвозити, 

Мама вперлась: "Що за дівку будуть говорити?


Скажуть люди, що слаба. Як вона віддасси**?

Кому хворая потрібна і для чого здасси***?

Вся горіла й температура зовсім не спадала, 

Від запалення легень дівчина вмирала.


І померла молоденька, як квітка зів`яла, 

Може б й жила, але мама лічити не дала.

Стара мати вгурна**** була, ніби скам`яніла, 

Щоб віддати лічить дочку, й слухать не хотіла.


Похорон був той великий - ялиці шуміли, 

Від плачу, і горя, й суму в людей серця мліли.

У весільному вбранні її поховали, 

Молодую, у виляні, ***** до гробу поклали.


Така туга за Фрозінов - похоронку грали, 

І родина, й чужі люди плакали й ридали.

Тяжкий жаль і така тьма на люди спустилась, 

Ніби тягота тужлива на всіх опустилась.


Похоронний траур-марш груди розтинає, 

Від журби, печалі й смутку, аж душу виймає.

Раптом хтось із музикантів вигукнув : " Стривайте!

Нам скорботу цю не знести - гуцулку заграйте! "


Як музики, із відчаєм, гуцулку заграли, 

Це була вершина болю - люди заволали.

Я тоді була малою, але пам`ятаю, 

До тепер, згадавши це, сльози утираю.


Один раз я у житті таке споглядала, 

Що на похороні, з відчаєм, гуцулку заграли.

Це, щоб тугу, жаль й скорботу з серця відігнати, 

" І хай буде ВІЧНА ПАМ`ЯТЬ", - із сумом сказати.


*Гуцулка - мелодія запального народного танцю, 

**віддасси - вийти заміж, 

***здасси - знадобиться.

****вгурна - дуже вперта, 

*****вилян - фата.



с.Нижні Станівці, Буковина 07.05. 2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо