Гуцулка для Фрозіни
Жила сім`я в Станівцях і п`ять дітей мала,
Середущую дівчину Фрозіною звали.
Дівчина та працьовита, здорова і сміла,
А робота, в її ручках, як вогонь горіла.
У Барбівці потяги з вугіллям примчали,
Розвантажувать колгоспників молодих послали.
Серед них також Фрозіна - дівчина була,
Викидала із вагонів вугілля вона.
Так робила, не ставала, аж росою вкрилась,
Уся змокла, хоч крути, ще й дощем умилась.
Дощ, той лив, як із відра, лиє й поливає,
І гарячу, і спітнілу та злива купає.
Вся промокла дівчина, замерзла і тряслася,
Не витерлась і в сухе не перевдяглася.
А коли вже на Глібоку вона доїхала,
Як зайшла у свою хату замерзла й палала.
І, без тями, Фрозіночка на ліжко упала,
З-за високої гарячки вже не пам`ятала.
Люди кажуть, що в лікарню треба відвозити,
Мама вперлась: "Що за дівку будуть говорити?
Скажуть люди, що слаба. Як вона віддасси**?
Кому хворая потрібна і для чого здасси***?
Вся горіла й температура зовсім не спадала,
Від запалення легень дівчина вмирала.
І померла молоденька, як квітка зів`яла,
Може б й жила, але мама лічити не дала.
Стара мати вгурна**** була, ніби скам`яніла,
Щоб віддати лічить дочку, й слухать не хотіла.
Похорон був той великий - ялиці шуміли,
Від плачу, і горя, й суму в людей серця мліли.
У весільному вбранні її поховали,
Молодую, у виляні, ***** до гробу поклали.
Така туга за Фрозінов - похоронку грали,
І родина, й чужі люди плакали й ридали.
Тяжкий жаль і така тьма на люди спустилась,
Ніби тягота тужлива на всіх опустилась.
Похоронний траур-марш груди розтинає,
Від журби, печалі й смутку, аж душу виймає.
Раптом хтось із музикантів вигукнув : " Стривайте!
Нам скорботу цю не знести - гуцулку заграйте! "
Як музики, із відчаєм, гуцулку заграли,
Це була вершина болю - люди заволали.
Я тоді була малою, але пам`ятаю,
До тепер, згадавши це, сльози утираю.
Один раз я у житті таке споглядала,
Що на похороні, з відчаєм, гуцулку заграли.
Це, щоб тугу, жаль й скорботу з серця відігнати,
" І хай буде ВІЧНА ПАМ`ЯТЬ", - із сумом сказати.
*Гуцулка - мелодія запального народного танцю,
**віддасси - вийти заміж,
***здасси - знадобиться.
****вгурна - дуже вперта,
*****вилян - фата.
с.Нижні Станівці, Буковина, 07.05. 2019