14.05.2019 16:15
Без обмежень
24 views
Rating 5 | 1 users
 © Люлька Ніна

Вонцьо й Марійка

Всі історії життєві не навповідати, 

І хочеться ще одну людям розказати.

Любилися, кохалися Вонцьо* і Марічка, 

Моцний** хлопець і розумний й буковинка-чічка.


Любов була у них щира, від усіх таємна, 

Поміж молодих людей сильна і взаємна.

Хлопець малював, співав, але був він бідний, 

Та любов не зраджував був Марійці вірний.


Хотів в парі з коханою життя проживати, 

Через бідність він немав ні статку, ні хати.

Ось прийшов до них в село сторонський*** хлопчина, 

Як побачив він Марійку - покохав дівчину.


Хлопець був він господарний, з багатської хати, 

То ж не буде сім`я його в житті бідувати.

Багатій той роботящий свататись прийшов.

У чужім селі Марійку - молоду**** знайшов.


Дівчина та знітилась - кохала другого, 

Але мама наполягла: "Ти підеш за цього!

Бо з тим бідним, немаЮчим будеш бідувати, 

І мисочку муки на кулешку***** в сусідів прохати".


Побоялась дівчИна перечити мамці, 

Дала згоду вийти заміж, й сповістила вранці.

"Все зроблю, як мама велить", - із сумом сказала, 

Покотились дрібні сльози й додолу упали.


І весілля відбулося, й гучно відгуляли, 

Що була вона вагітна (від Вонця) - не знала.

Шило в мішку не втаїш, нелюбу годила, 

І через сім місяців синочка родила.


Повитуха промовила:" Семачи. Семач".

Семимісячних народжених називають так.

А Іваночко синочок на Вонця похожий, 

Й на Марійчиного мужа він зовсім не схожий.


Здогадався чоловік - не його дитина, 

Буркотів і недолюблював він не свого сина.

Збиткував****** і виганяв нерідну дитину, 

"Іди в мамине село! Уже! В цю хвилину!"


Чоловік Марійки пив, другий син родився, 

Він любив вже свого сина та пиячив й бився.

Хворобливий був синочок мучився. хворів, 

І своє життя коротке стратов******* закінчив.


Пройшли роки й Вонцьо вже давно оженився, 

Та за сина, позашлюбного, повсякчас журився.

В нього було троє дітей, старший син помер, 

І сумують, і банують, ******** й тужать дотепер.


Ось зібралася родина хлопцеві сказати, 

І хто його рідний тато правду розказати.

Не сприйняв, і не зуважив********* син рідного тата, 

Хоч пройшов не один рік й минулось багато.


Вонцьо тяжко захворів і сина чекав, 

"Я лиш мав одного тата", - Іванко сказав.

Не прийшов на похорон - рідні виглядали, 

І в останню путь спочилого самі виряджали.


Все життя Марійка й Вонцьо за любов страждали, 

Видно, небеса їх долі в одну не з`єднали.

І болить, й щемить душа, і серце раняє, 

Що кого й коли чекає - це ніхто не знає.


*Вонцьо - Іван по-буковинському, 

**моцний -сильний, 

***сторонський - з другого села, 

****молоду - наречену, 

*****кулешку - мамалигу, 

******збиткувати - знущатись, 

*******стратов закінчив - сратився (вчинив самогубство), 

********банують - жалкують, 

********* не зуважив - не приділив увагу.

с.Нижні Станівці, Буковина 11.05.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.05.2019 08:02  © ... => Серго Сокольник 

Пане Серго, цей випадок мав місце у нашому селі. Я рада Вашому візиту. З повагою. 

 17.05.2019 03:24  Серго Сокольник => © 

О, сюжетне) Респект) 

 16.05.2019 13:55  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ваші слова підтверджують мої думи. Я втішаюсь, що розділяєте мої погляди на життя і з розумінням і підтримкою ставитесь до моїх творів. Щиро вдячна. Бажаю Вам пані, Тетяно, найкращих гараздів у житті і у творчості. З повагою. 

 16.05.2019 10:54  Тетяна Чорновіл => © 

Ця життєва історія, як і багато ваших, душевна, правдива і повчальна. Важко читати. Може хто зробить висновки, та не ті вже люди, яким у силу обставин прийшлося долю занапастити. 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо